ћожливо тут будуть ц≥кав≥ реч≥ |
| зима | весна | л≥то | ос≥нь | зима | ||||||||
| м≥с¤ць | с≥ч | лют | бер | квт | трв | чрв | лип | срп | вер | жвт | лст | грд |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ≥ндекс | 0 | 3 | 3 | 5 | 1 | 4 | 6 | 2 | 5 | 7 (0) | 3 | 5 |
‘ормула така:
(ƒј“ј+≤Ќƒ≈ —) mod 7
¬≥зьмемо дату, наприклад 18 жовтн¤ 2007. ” жовтн¤ ≥ндекс 7 (або 0 - залежачи що легше запам'¤тати).
(18+7) mod 7 = 25 mod 7 = 4
4 це четвер. 1 понед≥лок а 0 це нед≥л¤
’то не знаЇ, що таке MOD - то це остача в≥д д≥ленн¤. Ќаприклад 10 MOD 7 = 3, 15 MOD 7 = 1.
¬ ≥нших роках, кр≥м ¤к 2007 треба додати ще один ≥ндекс. ќтже формула вигл¤датиме
(ƒј“ј+≤Ќƒ≈ —+≤Ќƒ≈ —_–ќ ”) mod 7
≤ндекси дл¤ наступних рок≥в:
2008 1 (високосний) 2009 3 2010 4 2011 5 2012 6 (високосний) 2013 1 2014 2 2015 3 2016 4 (високосний) 2017 6 2018 0 (так само ¤к в 2007)
” високосному роц≥ треба додати одиницю дл¤ кожного м≥с¤ц¤ кр≥м с≥чн¤ та лютого.
ѕриклад наостанок:
17 червн¤ 2012
(17(дата) + 4(≥ндекс м≥с¤ц¤) +6(≥ндекс року) +1(високосний р≥к, не с≥чень ≥ не лютий)) mod 7 = 28 mod 7 = 0
¬ийшла нед≥л¤
Ѕлукаючи в ≥нтернет≥ ¤ знаходив р≥зн≥ точки зору, що стосуютьс¤ компТютерноњ д≥агностики. ќдразу зауважу, що п≥д компТютерною д≥агностикою розум≥Їтьс¤ той метод, ¤кий п≥сл¤ п≥дключенн¤ ¤кихось прилад≥в до т≥ла (покласти руку на пластину, вз¤ти в руки ¤кийсь датчик, вд¤гти навушники ≥ т.п.) за 1,5-2 години видаЇ повний список ус≥х хвор≥б, котрими людина хвор≥Ї або лишень може захвор≥ти. ќкр≥м того видаЇ кольорову картинку ус≥х орган≥в з в≥дм≥ченими хворими. ќдн≥ називають цю д≥агностику повним шарлатанством, друг≥ - найнад≥йн≥шим методом д≥агностики ≥ нехай стандартн≥ анал≥зи просто сховаютьс¤. Ќайпом≥ркован≥ший сайт, ¤кий ¤ зустр≥в, радив компТютерну д≥агностику дл¤ загального огл¤ду а дл¤ конкретних проблем радив звертатис¤ до спец≥ал≥ст≥в. я ж вир≥шив роз≥братис¤.
омпТютерна д≥агностика Ї новим (заодно ≥ альтернативним) способом д≥агностики ≥ негативно сприймаЇтьс¤ переважною б≥льш≥стю представник≥в оф≥ц≥йноњ медициниЕ ўо ж, несприйн¤тт¤ нових теор≥й притаманне оф≥ц≥йн≥й науц≥. Ќа те вона ≥ наука, щоб сумн≥ватис¤. ≤нод≥ вона помил¤Їтьс¤, ≥нод≥ Ц н≥. ќтже насправд≥ цей факт н≥чого не доводить.
омпТютерна д≥агностика часто зустр≥чаЇтьс¤ б≥л¤ компан≥й, що займаютьс¤ мережевим маркетингом повТ¤заним з≥ здоровТ¤м ( типу Ќьювейз). ѕр¤мо про це говорить мало хто. ’оча факт ц≥лком лог≥чний беручи до уваги ставленн¤ що перших, що других до оф≥ц≥йноњ медицини. ¬т≥м, конкретних висновк≥в з цього теж робити важко.
ритики по¤снюють д≥ю компТютерноњ д≥агностики тим, що по-перше компТютером видаЇтьс¤ стандартний список хвор≥б дл¤ конкретноњ стат≥ ≥ в≥ку (наприклад чолов≥кам п≥сл¤ 45 обовТ¤зково засв≥титьс¤ простатит), по-друге видають хвороби, котр≥ насправд≥ взагал≥ не ≥снують (л≥куванн¤ не≥снуючоњ хвороби й справд≥ даЇ 100% результат) а по-третЇ нав≥ть ¤кщо хвороби немаЇ, то говор¤ть, що вона обовТ¤зково буде чи зараз Ї але на так≥й початков≥й стад≥њ, що ви¤вити њњ ≥ншими методами неможливо. “од≥ ≥ наступаЇ час, коли Ђкуп≥ть наш≥ найкращ≥ вироби ф≥рми ≤кс≤грек або п≥д≥ть до наших експерт≥в м≥стера та м≥с≥с «ет ≥ заплат≥ть њм грош≥ за л≥куванн¤ї. ƒе¤к≥ й зовс≥м звод¤ть компТютерну д≥агностику до р≥вн¤ гадалок та ¤сновидц≥в (до реч≥ на одному з сайт≥в так ≥ було написано Ц що не кожному дано обслуговувати апарат, але наш сп≥вроб≥тник Ц ¤сновидець та ц≥литель в ¤комусь там кол≥н≥ дуже п≥дходить на цю роль).
јле ж маЇ бути хоч ¤кесь обгрунтуванн¤ принципу њњ д≥њ! “рохи пошукавши ¤ знайшов два по¤сненн¤ роботи компТютерноњ д≥агностики.
ѕерша називаЇтьс¤ компТютерна б≥орезонансна терап≥¤ або тест (на скороченн¤ Ѕ–“ це не впливаЇ), метод ‘олл¤ або нел≥н≥йна компТютерна д≥агностика (методи насправд≥ дещо р≥зн≥ але принцип той самий). ¬и¤вл¤Їтьс¤ кожна кл≥тина нашого т≥ла в≥бруЇ ≥, ¤сна р≥ч, ц≥ в≥брац≥њ висилаЇ. як≥ це саме в≥брац≥њ Ц статт≥ розход¤тьс¤, т≥ що хочуть здатис¤ науков≥шими називають њх електромагн≥тними, ≥нш≥ ж не бо¤тьс¤ слова Ђторс≥онн≥ї, головне ж те, що хвор≥ ≥ здоров≥ кл≥тини в≥брують по р≥зному. ≤ взагал≥ вс≥ кл≥тини теж в≥брують по р≥зному. ÷≥ в≥брац≥њ рег≥струютьс¤ компТютером - спос≥б рег≥страц≥њ теж довол≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ Ц в≥д навушник≥в на голов≥ до тиканн¤ предметиком в акупунктурн≥ точки (до реч≥ результат залежить також в≥д сили тику). ƒе¤к≥ рег≥струють електромагн≥тн≥ / торс≥онн≥ випром≥нюванн¤ а де¤к≥ Ц лише оп≥р струму в Ѕј“ (б≥олог≥чно активних точках). ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ також те, ¤ким чином це все л≥куЇтьс¤. јбо пропонують своњ чањ , або направл¤ють на вас торс≥онну частоту бактер≥й, в≥рус≥в та пухлин ≥ т≥ за рахунок ефекту резонансу нищатьс¤. «в≥дси ≥ б≥орезонанс. “≥, кому л≥ньки заглиблюватис¤ у принцип методики ‘олл¤ говор¤ть, що прилад просто зн≥маЇ дан≥ з б≥опол¤, котре Ї вже науково доведеним. ѕро доведен≥сть ≥снуванн¤ б≥опол¤ Ц п≥зн≥ше.
ƒруга, менш попул¤рна, називаЇтьс¤ √–¬-д≥агностика (√–¬ = метод газорозр¤дноњ в≥зуал≥зац≥њ) або просто компТютерна д≥агностика по аур≥. ѕобудована вона на зовс≥м ≥ншому принцип≥. ј саме на принцип≥ фотограф≥њ / ефекту ≥рл≥ана. оротко ефект пол¤гаЇ в тому, що ¤кщо фотографувати предмет за на¤вност≥ конкретного розр¤ду, на пл≥вц≥ зТ¤вл¤Їтьс¤ корона навколо самого предмету. Ќайпопул¤рн≥ша дл¤ широких мас фотограф≥¤ ≥рл≥ана Ц це фотограф≥¤ руки в сер≥ал≥ Ђ—екретн≥ матер≥алиї (УX-FilesФ), котра зТ¤вл¤Їтьс¤ п≥д час титр≥в. Ќайчаст≥ше ж згадуЇтьс¤ експеримент, коли листок (не паперовий а з дерева) фотографували методом ≥рл≥ана до ≥ п≥сл¤ того, ¤к в≥д нього в≥др≥зали шматочок, ≥ аура в обох випадках була однакова, себто корона була ≥ там, де листка вже не було. ќсь вам ≥ наукове доведенн¤ ≥снуванн¤ б≥опол¤. ѕроблема була в тому, що по-перше в такому випадку б≥ополе маЇ будь ¤кий предмет Ц адже нежив≥ предмети теж видають корону навколо себе на фотограф≥њ а по-друге знаменита аура в≥др≥заного шматочка листка легко усувалас¤ зам≥ною скла на ¤кому лежав листок, що доводило те, що корону видавало зовс≥м не б≥ополе а залишки листка, що були на скл≥. “им не менше ефект ≥рл≥ана й насправд≥ видаЇ р≥зн≥ корони при р≥зних станах людини, що навело на думку використовувати ефект ≥рл≥ана дл¤ д≥агностуванн¤ хвор≥б. Ўвидко було доведено, що при р≥зних хворобах корона може бути однакова а при однакових Ц р≥зна ≥ дуже багато чого залежить в≥д тепер≥шнього стану людини Ц а саме температури т≥ла ≥ тиску. јле т≥, що створюють √–¬-камери стверджують, що навчилис¤ цим методом визначати стан здоровТ¤ людини.
™ ще ви¤вл¤Їтьс¤ метод компТютерного д≥агностуванн¤ ≥ псих≥чного здоровТ¤, цитую Ђпо результатам безперервного компТютерного анал≥зу серцевого ритму ≥ його пор≥вн¤нн¤ з даними псих≥чно здорових та р≥зних категор≥й псих≥чно хворих людейї.
¬исновок? ¬исновки роб≥ть сам≥. ѕодив≥тьс¤ в джерела. ≤ не звертайте уваги, що це нап≥впотр≥бне знанн¤ було написане дещо скептично. я взагал≥ до медицини ставлюс¤ скептично. ƒо будь ¤коњ. Ќе забувайте лиш про те, що й справд≥ Ї люди, котр≥ дур¤ть ≥нших лиш дл¤ того, щоб заробити грош≥. ќтож Ц думайте.
